Архітектори за українську спадщину: 3 роки проєкту UREHERIT

UREHERIT: міжнародна ініціатива на захист культурної спадщини

У 2023 році розпочався один із найбільших європейських проєктів спільної роботи — UREHERIT, покликаний захистити й відновити українську культурну спадщину, постраждалу від повномасштабного вторгнення. Ця глобальна ініціатива об'єднала 11 організацій із 8 країн Європейського Союзу та трьох провідних українських партнерів, утворивши потужну платформу для обміну знаннями та досвідом. Протягом трьох років консорціум провів десятки воркшопів, експертних засідань та виїзних модулів у Стокгольмі, Вільнюсі, Копенгагені, Відні та українських містах. Результатом стали 12 реальних пілотних проєктів, які покращили умови життя в громадах і продемонстрували шляхи復興 історичної архітектури.

Масштаб руйнувань і потреба в системному підході

За офіційними даними Міністерства культури на січень 2026 року, понад 4000 культурних об'єктів в Україні зазнали пошкоджень або повного руйнування. Загальні матеріальні збитки перевищують 31 мільярд доларів США. Ці цифри постійно зростають, а вузька спеціалізована робота архітекторів і консерваторів стає критично важливою для збереження національної ідентичності.

На відміну від традиційного підходу, UREHERIT не копіював західні методи без адаптації. За словами координаторки проєкту, усі рекомендації й методології розроблялися спільно з українськими експертами, що дозволило врахувати місцеві особливості, законодавчі реалії й культурний контекст. Таке партнерство на рівних засадах стало запорукою ефективності й прийняття результатів професійною спільнотою.

Чотири напрями роботи: від фіксації до реалізації

1. Оцінка збитків та документування пошкоджень

Перший ключовий блок робіт UREHERIT стосувався розроблення методологій фіксації й оцінки руйнувань культурних об'єктів. Партнери з Данської королівської академії представили огляд скандинавських практик, де основний висновок — потреба в гнучких державних підходах із залученням фахівців.

Італійські колеги запропонували спеціалізований 12-годинний навчальний курс з діагностики пошкоджень залізобетонних конструкцій, придатний до експорту в інші регіони, постраждалі від воєнних конфліктів. Практичний досвід украї́нських архітекторів із фіксації наслідків ракетних обстрілів у Львові показав важливість цифрової 3D-фіксації об'єктів — така документація згодом стає фундаментом для точної реконструкції.

За підрахунками Міністерства культури на січень 2026 року, понад 4000 культурних об'єктів в Україні зазнали пошкоджень або руйнувань, а загальні збитки перевищують 31 мільярд доларів.

2. Залучення громад у процес відновлення

Робота зі спадщиною неможлива без діалогу з мешканцями. UREHERIT запровадив інструменти партисипативного відновлення, які враховують як психологічні травми громад, так і проблеми недовіри до влади. Міські планувальники наголошували: необхідно йти до людей там, де вони уже перебувають — біля церков, магазинів, громадських центрів.

Практичні приклади включали:

• Волонтерські табори у Роздолі з участю молоді з України та Румунії, які відновлювали палацові флігелі й розробили 130-сторінкову методологію співпраці
• 24-годинні урбанхакатони у Житомирі та Львові, де експерти, чиновники й бізнесмени разом розв'язували міські проблеми; результатом стало відновлення закинутого кінотеатру
• Туристичні маршрути й громадські обговорення, що дозволили мешканцям побачити потенціал своїх кварталів

3. Архітектурні конкурси як механізм прозорості

Третій напрям UREHERIT зосередився на підвищенні якості та прозорості в архітектурному проєктуванні через конкурси. Австрійські партнери розробили онлайн-інструмент Architectural Design Competition Evaluation Tool, який допомагає оцінювати пропозиції за єдиними критеріями.

Перший архітектурний конкурс у Миколаєві для Будинку офіцерів флоту став яскравим прикладом успіху. Попри воєнні перешкоди й технічні збої під час засідання журі, конкурс завершився з чітко визначеним переможцем — харківською командою, яка тепер готує наукову документацію й аналізує автентичне оздоблення фасадів.

Архітектура й реставрація — це не просто відновлення будівель, це визначення майбутнього вигляду міст для наступних поколінь.

4. Відновлення житлового фонду: від панелей до модерне

Четвертий стовп роботи торкнувся чутливої для України теми — реновації радянського панельного житла. UREHERIT закликав до комплексного підходу, а не просто до утеплення фасадів. На місці механічного утеплення мають прийти проєкти регенерації районів, що покращують просторову логіку й соціальне життя громад.

Студенти Харківської школи архітектури й Каунаського технологічного університету розробили проєкти житла для тимчасового переселення людей у мікрорайонах Львова й Запоріжжя, врахувавши видатки на реконструкцію й реальні можливості муніципалітетів. Важливим висновком став принцип скромності в проєктуванні — архітектор повинен проєктувати для потреб громади, а не для власних амбіцій.

Програма CPD: навчання фахівців на практиці

Одна з найпомітніших досягнень UREHERIT — розроблення освітньої програми безперервного професійного розвитку (CPD) для архітекторів. Інтеграція України до ЄС вимагає оновлення знань місцевих фахівців, тому програма охопила 500 професіоналів через 6 модулів у європейських й українських містах.

Учасники CPD здобули не лише теоретичні знання, але й втілили їх у реальні проєкти:

1. Фотофіксація 765 об'єктів культурної спадщини в Чернівцях
2. Уточнення буферної зони об'єкта ЮНЕСКО — резиденції митрополитів Буковини
3. Розроблення пропозицій щодо регенерації промзони між річкою Прут та історичним центром міста
4. Інтеграція напрацювань у містобудівну документацію «Відродження традиційного середовища»

Ця практико-орієнтована освіта змінила світогляд архітекторів: вони зрозуміли, що їхня відповідальність поширюється не лише на окремі об'єкти, але й на розвиток усього міста як системи.

Інтеграція знань у университетські програми

UREHERIT вплинув на формування освітніх стандартів у трьох провідних українських університетах — Львівській політехніці, Харківській школі архітектури й Чернівецькому національному університеті. Критика системи навчання була гострою: реставраційна освіта відокремлена від практики, а архітектори часто не здатні розпізнати автентичні елементи під час робіт.

На противагу цьому розроблені нові курси включили:

• «Критична реконструкція» — навчання сприймати спадщину як живий процес постійного осмислення й переосмислення минулого
• Цифрове 3D-сканування пам'яток — навички роботи з сучасними технологіями фіксації й документування
• Моральні й етичні аспекти роботи зі спадщиною як стрижень становлення професійної ідентичності архітектора

Досягнення й виклики три роки по тому

Що змінилося в українській архітектурній спільноті

UREHERIT залишив незмінні сліди:

• 12 втілених пілотних проєктів у різних регіонах України
• 130-сторінкова методологія партисипативної відбудови спадщини
• Онлайн-система оцінки архітектурних конкурсів, уже використовувана в Миколаєві й інших містах
• 500+ архітекторів, навчених через програму CPD
• Постійна мережа співпраці між українськими й європейськими фахівцями

Найголовніше — змінилась філософія професійної спільноти. Архітектори зрозуміли, що реновація й реставрація пов'язані зі сталим розвитком міст, а не обмежуються окремими будівлями.

Розуміння того, що збереження — це сталий розвиток

UREHERIT довів, що спадщина не є архаїчним балластом, а ресурсом для раціонального міського розвитку. Реконструкція давніх будівель створює робочі місця, залучає туристів, повертає до життя занедбані території й формує национальну ідентичність.

Що чекає на Україну після UREHERIT

Хоча офіційне фінансування проєкту завершилось, його спадщина продовжує生效. Рута Лейтанайте переконана, що це не остаточна точка, а стартова позиція для нових ініціатив. Партнери розробляють нові проєктні заявки, університети розширюють співпрацю, а на рівні Ради архітекторів Європи утворились нові робочі групи.

Однак Україні потрібна самостійна робота в кількох напрямах:

1. Інтеграція методологій у законодавство — формалізація розроблених підходів у державні стандарти й нормативи
2. Зміна суспільної свідомості — переконання в тому, що відновлення спадщини — невідкладна потреба, а не потурання минулому
3. Залучення фінансування — від державних бюджетів, міжнародних грантів і приватних інвестицій
4. Подальша професійна підготовка — розвиток та популяризація CPD програм

Спадщина мережевої солідарности

Найцінніше, що залишилось після UREHERIT — це міцна мережа партнерства й взаємної підтримки. За три роки учасники зріднилися, обмінялися не просто знаннями, а цінностями й бачення майбутнього. Це дозволяє Україні не залишатися наодинці з викликами відновлення.

Платформа для рівноправної міжнародної співпраці — рідкий досягнення. На відміну від односторонньої передачі знань, UREHERIT став процесом спільного творення, де європейські партнери також багато навчилися від українських колег. Саме така солідарність — найнадійніша гарантія того, що українська культурна спадщина буде збережена й розвиватися для наступних поколінь.