«Диво світу» в Ротердамі: чому проєкт MVRDV критикують як грінвошинг

Проєкт «чуда світу» у Ротердамі: амбітна ідея чи маркетинговий трюк?

У нидерландському місті Ротердамі планують звести будівлю, яка зовні нагадує купу гігантських каменів, вкритих зеленню. Проєкт отримав назву, що відсилає до нового чуда світу, і позиціонується як революційний приклад екологічного будівництва. Однак експерти архітектури все активніше наголошують: озеленена фасад не робить споруду справді стійкою до навколишнього середовища. Це порівнюють із добавленням листочка базиліку на мясо — зовнішній вигляд змінюється, але суть залишається незмінною.

Що передбачає проєкт Rotterdam Rocks!

Запропонована споруда матиме п'ять тисяч квадратних метрів виставкових залів, де відвідувачів планують надихати на більш екологічний спосіб життя. Крім того, в будівлі розташуватимуться:

• готель на 200 номерів;
• ресторан з рослинною кухнею;
• конференц-зали для заходів;
• рекреаційні простори з озелененням;
• системи управління мікрокліматом у виставковій зоні.

Проєкт спеціалізована компанія Shift позиціонує як засіб, що повинен вплинути на десятки мільйонів туристів. Розраховують, що за півстоліття споруду відвідають близько 25 мільйонів осіб, і з них 20% змінять свої звички щодо споживання та скоротять особистий вуглецевий слід.

Критика проєкту: плант-вошинг замість справжньої сталості

Дослідник архітектури та голова наукової асоціації один з провідних британських університетів розкритикував проєкт як приклад плант-вошингу — технології поліпшення іміджу будівництва за допомогою озеленення фасадів без справжніх структурних змін. На його думку, досить озеленити стіни, щоб проєкт отримав статус еко-дружнього, хоча насправді це маскування традиційного ресурсовитратного розвитку.

Невідповідність декларацій та практики

Компанія Shift активно критикує економічні моделі, засновані на викопних паливах та безкінечному зростанні. Однак розроблювана будівля видається цілком несумісною з такими заявами. Пропозиція включає:

• готель 200 номерів для туристів;
• дорогий ресторан європейського рівня;
• значні простори для проведення видовищних заходів;
• архітектурний об'єкт, покликаний привабляти мільйони гостей щороку.

Критики задають справедливе питання: як туристичний megaprojekt, що передбачає авіаперельоти мільйонів людей на відстані тисяч кілометрів, може стати інструментом скорочення викидів вуглецю? Вуглецевий слід самих подорожей відвідувачів становитиме близько 35 мільйонів тонн викидів за період експлуатації.

Технічні рішення: чи справді вони екологічні?

Низьковуглецевий бетон: чи це панацея?

У пропозиції MVRDV значна увага приділяється використанню низьковуглецевого бетону. Однак тут виникають серйозні питання щодо дійсної користі. Якщо йдеться про заміну портландцементу на промислові побічні продукти (такі як мелений доменний шлак), то переваги мінімальні:

1. поточні обсяги таких матеріалів практично вичерпані;
2. використання цих матеріалів у одному проєкті означає їхню недоступність для іншого;
3. результат — інші будівлі будуть змушені користуватися традиційним цементом з більшим вуглецевим слідом.

Це створює ілюзію рішення, замість того щоб розв'язати проблему комплексно.

Сталь у проєкті: переконливіше, але не революційно

Використання вторинної сталі звучить більш переконливо. Однак і тут реальна користь обмежена:

• близько 70% сталі у світі все ще плавиться з сирої руди;
• металобрухт вже давно користується попитом на ринку;
• якщо старі сталеві конструкції йтимуть на Rotterdam Rocks!, інші проєкти не матимуть до них доступу.

Переходячи на вторинну сталь для одного проєкту, ми просто перерозподіляємо обмежені ресурси, не збільшуючи загальний обсяг переробки.

Позитивні аспекти проєкту

Справедливостіради, у пропозиції MVRDV є кілька цінних ініціатив:

• Мікроклімат у виставкових залах: температура встановлюватиметься в розумних межах протягом року, що знижує потребу в надмірному кондиціюванні;
• Рослинна кухня: ресторан спеціалізуватиметься на їжі без тваринних продуктів;
• Озеленення території: навколишній простір буде щедро засаджений дикими рослинами;
• Освітня функція: виставкові зали дійсно можуть впливати на поведінку відвідувачів.

Однак ці позитивні кроки не компенсують основної суперечності проєкту.

Історичний прецедент: чому критики пам'ятають про лондонський «курган»

MVRDV уже мала досвід подібного архітектурного експерименту. У 2021 році фірма звела 25-метровий штучний пагорб у центральній частині Лондона. Проєкт позиціонувався як міська атракція для відпочинку та розваг. Однак результат виявився розчаровуючим:

1. відвідувачі та критики були скептичні;
2. архітектурна спільнота визнала проєкт невдалим і непривабливим;
3. дизайнер відеоігор навіть створив гру, в якій гравці мали «знищити» цей курган;
4. споруду демонтували менш ніж за рік.

Цей прецедент наводить на думку, що Rotterdam Rocks! також може очікувати подібна доля, якщо проєкт буде реалізований.

Альтернативне використання ресурсів: чи не краще інвестувати інакше?

Критики запропонували альтернативний расчунок. Якщо на будівництво Rotterdam Rocks! витратять 240 мільйонів євро, ці кошти можна спрямувати на інші ініціативи. Наприклад:

• організацію експериментальних екологічних програм (які показали ефективність 30% скорочення викидів на учасника);
• модернізацію існуючих будівель замість спорудження нових;
• розвиток громадського транспорту та велосипедної інфраструктури;
• інвестиції в відновлювальні джерела енергії.

Будівельна галузь та експлуатація споруд разом формують 37% світових викидів вуглецю. Згідно з цим розумінням, найефективніший крок, який можуть зробити архітектори й замовники, — це радикально зменшити обсяги нового будівництва, а не створювати нові 240-мільйонні євро проєкти під виглядом еко-рішень.

Висновок: грінвошинг як системна проблема архітектури

Rotterdam Rocks! стає символом глобальної проблеми: як будівельна індустрія маскує традиційне споживання ресурсів під зовні зелену риторику. Озеленення фасадів, використання побічних продуктів промисловості та вегетаріанські меню — це важливі, але недостатні кроки. Справжня екологічна трансформація вимагає радикальної переоцінки логіки розвитку міст.

Питання залишається відкритим: чи буде реалізований цей проєкт, чи архітектурна та екологічна спільнота закличе до його скасування на користь справді стійких рішень?

Що робити, якщо вас хвилює грінвошинг у архітектурі?

Якщо ви неабиякі впливові особи, архітектор чи просто небайдужа до майбутня планети людина, варто звернути увагу на такі рекомендації:

1. критично ставитися до проєктів, які позиціонуються як еко-дружні, але мають величезні обсяги новобудови;
2. підтримувати ініціативи модернізації існуючих будівель;
3. вимагати прозорості щодо калькуляції вуглецевого слідуу на всіх етапах;
4. сприяти переходу на моделі circular economy замість linear consumption;
5. залучатися до обговорення локальних архітектурних рішень у своєму середовищі.