Що таке Металопластикові труби

Коротко: Гнучкі труби з алюмінієвим шаром під фітинги.

Металопластикові труби — це багатошарові труби, у яких між двома шарами поліетилену запресований тонкий алюмінієвий шар. Завдяки такій конструкції вони одночасно гнучкі, як пластик, і не розширюються від тепла так сильно, як звичайний поліпропілен. Саме під ці труби виготовляють спеціальні фітинги — з'єднувальні елементи, що фіксують трубу механічно або обпресуванням.

Як це працює

На практиці металопластикова труба складається з п'яти шарів: внутрішній поліетилен (зазвичай зшитий — PE-X або PE-RT), шар клею, алюмінієва фольга, знову клей і зовнішній поліетилен. Алюміній тут — не для міцності на розрив, а щоб труба «запам'ятовувала» форму після згинання руками та не пропускала кисень у систему опалення, що критично для захисту металевих деталей котла й радіаторів від корозії.

У реальному будівництві такі труби найчастіше прокладають у системах теплої підлоги, підводки до радіаторів і змішувачів. Труба легко гнеться вручну або спеціальним пружиною-трубогином без різких переломів, що зручно під час монтажу в стяжці або штробах. З'єднання виконують або компресійними фітингами (затяжка накидною гайкою — швидко, без інструменту), або прес-фітингами (обпресування кліщами — надійніше для прихованої проводки).

Металопластик варто обирати там, де важливе поєднання гнучкості й стабільності розмірів: тепла підлога, розведення в стяжці, складні траси з великою кількістю поворотів. Порівняно з поліпропіленом він не вимагає зварювального апарату, а порівняно з мідью — значно дешевший і простіший в обробці. Головна практична помилка — використовувати компресійні фітинги в прихованих місцях: з часом накидна гайка може потребувати підтягування, тому під штукатуркою або в стяжці завжди застосовують прес-з'єднання.

Переплачувати варто за труби з маркуванням PE-X (зшитий поліетилен) і за якісні прес-фітинги з нержавіючої сталі або бронзи — особливо в системах опалення під тиском. Для відкритої підводки холодної води до мийки чи змішувача в умовах вільного доступу компресійний фітинг цілком виправданий і значно спрощує подальший ремонт.

Часті питання

Металопластик чи поліпропілен — що краще для опалення?
Залежить від умов монтажу. Поліпропілен міцніший на довгій прямій ділянці і не потребує обслуговування з'єднань, але для зварювання потрібен апарат і певний досвід. Металопластик гнучкіший, монтується швидше і без спецобладнання, а алюмінієвий шар суттєво знижує кисневу проникність — це важливо для збереження котла й радіаторів. Для складних трас і теплої підлоги металопластик зручніший; для прямих магістральних розведень у котельні багато монтажників обирають поліпропілен.
Чи можна гнути металопластикову трубу руками і скільки разів?
Руками — так, але лише повільно і рівномірно, без різких переламів. Алюмінієвий шар витримує обмежену кількість згинань на одному місці: якщо кілька разів зігнути й розігнути в тій самій точці, фольга може розшаруватися або лопнути зсередини, що не завжди видно зовні. Для акуратного вигину без ризику використовують пружину-трубогин або важільний трубогин — так місце вигину залишається рівним без сплощення стінок.
Чи протікають металопластикові труби в стяжці?
Сама труба без пошкоджень — ні. Протікання в стяжці майже завжди пов'язані з фітингами: або використали компресійні з'єднання там, де треба було прес-фітинги, або прес-фітинг не було обтиснуто до кінця через неправильно підібрані кліщі. Перед заливанням стяжки обов'язково проводять гідравлічне випробування системи під тиском, що перевищує робочий, — це стандартна практика, яка дозволяє виявити слабкі місця до того, як вони опиняться під бетоном.

Ще з розділу «Сантехніка»