Що таке Сифон
Сифон — це вигнута трубка або спеціальний пристрій під раковиною, ванною чи душовим піддоном, усередині якого постійно залишається невелика кількість води. Саме ця вода утворює так званий водяний затвор — природний бар'єр, який не пускає каналізаційні запахи у приміщення. Без сифона будь-який зливний отвір став би прямим «вікном» у каналізацію.
Як це працює
Принцип роботи сифона простий: його форма — частіше за все у вигляді літери U або S — влаштована так, що після кожного зливу частина води залишається у нижньому вигині. Ця водяна пробка фізично перекриває шлях газам із каналізаційної труби. Поки вода у вигині є — запахів у ванній кімнаті чи на кухні немає. Якщо сифон пересихає (наприклад, раковиною не користувалися кілька тижнів), затвор зникає і запахи одразу потрапляють у кімнату.
На практиці сифони бувають кількох типів: пляшковий (найпоширеніший на кухні — знімна нижня частина дозволяє легко прочистити засмічення), трубний гофрований (гнучкий, просто монтується, але схильний до засмічення жиром і волоссям), а також сухий сифон із механічним клапаном замість водяного затвора (застосовують там, де трапа чи зливом рідко користуються). У будівництві й ремонті сифони підбирають за діаметром зливного отвору приладу, висотою підпільного простору та типом підключення до каналізаційної труби.
На що звертати увагу при виборі
Від правильно підібраного та встановленого сифона залежить не лише відсутність запаху, а й зручність обслуговування: пляшковий сифон під кухонною мийкою можна розкрутити руками за хвилину і вийняти накопичений бруд — це важлива перевага перед гофрованим, який доводиться міняти повністю. Типова помилка під час ремонту — встановити гофру «бо дешевше і швидше», а через рік зіткнутися із хронічним засміченням і неприємним запахом через мікротріщини у пластику. Переплатити варто за сифон із ревізійним отвором або знімною колбою, якщо мийкою чи раковиною користуватимуться інтенсивно — на кухні, у перукарні, у майстерні.
Окрема ситуація — підлогові трапи у душових без піддона. Там критично важливо або забезпечити регулярне змочування сухого сифона, або обрати модель із водяним затвором достатнього об'єму, щоб вода не випаровувалася надто швидко. Якщо ж трап встановлено у рідко використовуваному приміщенні (підвал, технічна кімната), сухий сифон із механічним клапаном буде надійнішим рішенням, ніж класичний водяний.
Часті питання
- Чим сифон відрізняється від гідрозатвора — це одне й те саме?
- Гідрозатвор — це принцип, тобто сама ідея водяної пробки, яка блокує запахи. Сифон — це конкретний пристрій, який цей принцип реалізує. Тому можна сказати: «сифон створює гідрозатвор». Є й інші способи організувати гідрозатвор — наприклад, вигин самої каналізаційної труби, — але сифон під приладом залишається найпоширенішим і найзручнішим рішенням у побуті.
- Чому з раковини або трапа пахне каналізацією, якщо сифон стоїть?
- Найчастіше причина — пересохлий водяний затвор: якщо приладом не користувалися тривалий час, вода у вигині просто випарувалася. Достатньо влити кілька склянок води — і запах зникне. Інша поширена причина — тріщина або негерметичне з'єднання у самому сифоні: тоді газ обходить водяну пробку збоку. У такому разі сифон треба замінити або переущільнити з'єднання.
- Чи можна взагалі обійтися без сифона, просто вивівши трубу у каналізацію напряму?
- Технічно підключити зливну трубу напряму можна, але санітарні норми цього не допускають у житлових і громадських приміщеннях — і не дарма. Без затвора каналізаційні гази (зокрема метан і сірководень) вільно потраплятимуть у кімнату. Це не лише неприємно, а й потенційно небезпечно при накопиченні у замкненому просторі. Тому сифон — не опція, а обов'язковий елемент будь-якого сантехнічного приладу.